Залишились запитання?

+38 (032)-247-00-43

Звіт
за результатами всеукраїнського соціологічного опитування
3000 осіб

Громадське здоров’я в Україні

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ:

«Громадське здоров’я в Україні»

Грудень, 2015

Аудиторія: населення України від 18 років і старші.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. 
Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. 
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face).
Помилка репрезентативності: не більше 1,8%.
Терміни проведення дослідження: 28 жовтня - 5 грудня 2015 р

Наявний стан медицини в Україні і неякісні продукти найбільш негативно впливають на здоров’я суспільства. Третє місце за актуальністю посідає проблема зловживання алкоголем. Цікаво, що оцінка паління в якості фактора ризику є доволі неоднозначною. З одного боку, його не вважають пріоритетним чинником, що впливає на здоров’я суспільства (посідає лише 6-те місце у ієрархії). З іншого, - питома вага тих, хто його відзначив є доволі значною і складає понад чверть опитаних (26,7%).

84% респондентів вважає, що продукти здорового харчування для українців є або малодоступними, або недоступними взагалі. При цьому, можна прослідкувати залежність між відповідями респондентів на це питання і рівнем їхнього добробуту. Чим вищим є достаток респондента, тим більш доступними він вважає продукти здорового харчування.

Більшість респондентів усвідомлює важливість даної категорії продукції і готові за неї платити більше (53,8%). Проте благі наміри наштовхуються на фінансові обмеження українських родин. Тому реально екологічні продукти без оглядки на ціну купуватимуть не більше 7,5% респондентів. Зважаючи на те, що екологічні продукти, як правило у двічі дорожчі за масові, показник у 46% можна розглядати, лише як бажання не підкріплене можливостями.

83,5% опитаних вважають проблему алкоголізму в Україні нагальною. В даному питанні респонденти практично одностайні незалежно від статі, освіти чи доходу, проте спостерігаються певні регіональні відмінності. Баланс актуальності проблеми, а саме різниця між часткою тих, хто вважає алкоголізм нагальною проблемою, і тих, хто вважає, що проблема не стоїть гостро, суттєво різниться в залежності від областей від 29% (Чернігівська) до 95% (Миколаївська).
Варто взяти до уваги, що скорочення кількості покупок алкоголю не має прямого зв’язку із обсягом його споживання. Матимемо натомість процес перетікання попиту на алкоголь кустарного виробництва. Це добре видно на прикладі того, що найбільше респондентів, які задекларували готовність зменшити кількість покупок алкоголю зафіксовано в Закарпатській області (81,7%), де велика кількість присадибних виноградників і розвинута культура виноробства.
В Україні палить трохи більше чверті населення, кожен шостий українець зумів позбавитись цієї шкідливої звички. Не курить і не курила більша частина дорослого населення України. На рівень куріння досить сильно впливає платоспроможність населення. Ця гіпотеза підкріплюється наявністю зв'язку тютюнопаління з рівнем достатку населення: із зростанням доходу, зростає частка курців.

Цікава тенденція, яка пов’язана із рівнем достатку респондентів, полягає у тому, що частка курців зростає із підвищенням рівня доходу лише до певної межі. Найменше курців у категорії, яка може купувати дорогі речі не позичаючи коштів. У цій же групі найбільше, тих хто покинув палити (23% проти 14-16% у бідніших співвітчизників). Отже, саме заможні українці найбільше орієнтовані на відхід від паління, здоровий спосіб життя.
Найвищий відсоток курців спостерігаємо серед молодого, активного населення віком до 39 років, а найнижчий – серед осіб пенсійного віку. При цьому, частка тих, хто покинув палити, є майже однаковою серед різних вікових груп і становить – 14-16%.

Майже половина опитаних респондентів проінформовані про те, що саме смоли утворені під час горіння тютюну становлять найбільшу загрозу для здоров’я людини, тоді як нікотину відводиться друге місце у ієрархії. Варто взяти до уваги, що 55% опитаних не вважають смоли найбільш небезпечною складовою сигарети.
Найменш шкідливою альтернативою тютюну, на думку кожного п’ятого українця, є електронні сигарети. Друге місце посідає нікотиновий пластир. Третє – нікотинова жувальна гумка. І курці, і ті хто не палять, відмітили, що саме електронні сигарети є найменш шкідливими замінниками сигарет. Однак, серед курців відсоток тих, хто вважає електронні сигарети найменш шкідливою альтернативою класичним, є суттєво вищим, ніж серед тих, хто ніколи не палив - 28 %, проти 17%.

Вихід з ситуації, коли  курець не може самостійно кинути палити, чверть опитаних респондентів вбачають у проходженні спеціального медикаментозного курсу лікування. Цінність продуктів зниженого ризику у цій ситуації бачить лише п’ята частина респондентів. Окремої уваги заслуговують відповіді курців на це питання. Вихід у вживанні продуктів зниженого ризику вбачають лише 19% курців. Таким чином, майже п’ята частина тютюнозалежних уже зараз схильна вважати продукти зниженого ризику достойною альтернативою сигаретам.


Авторитетність ЗМІ залежить від віку респондентів. Так, молодь 18-29 років більше прислухатиметься до ТБ (39%), електронних ЗМІ (34%) та форумів/ соціальних мереж (23%) – тобто максимальна роль інформації з мережі Інтернет. У групі 30-39 рр. – найбільшу повагу матимуть ТБ (42%), родина (22%) та електронні ЗМІ (30%) – інформація із ЗМІ вступає у конкуренцією з ТБ.  Поглиблюється тенденція у групі 40-59 років, роль ТБ тут продовжує зростати (47-52%), а електронних ЗМІ - падати (14-21%).

В Україні немає усталеної думки щодо того, чи можна вважати електронні сигарети продуктом зниженого ризику. Найбільш позитивно налаштована молодь; зі зростанням віку падає частка тих, хто вважає їх менш шкідливими. Тютюнозалежні українці оцінюють користь е-сигарет вище, ніж ті, хто не палить. Серед курців менш шкідливими їх вважає 41%  (проти 27% у некурців). У той же час, майже чверть курців (24,6%) та половина некурців (47,3%) не мають сформованої думки щодо їх особливостей у порівнянні з класичними.

Слід зазначити, що більш позитивно користь електронних сигарет в цьому питанні оцінюють курці (проти некурців), люди з вищою освітою (проти осіб з нижчими рівнями освіти), молодь (проти осіб старшого віку), чоловіки (проти жінок) та мешканці міст (на противагу селянам).

Низька поінформованість про переваги та недоліки електронних сигарет впливає на позицію про необхідність їх популяризації в Україні.  Так 40% опитаних не знають чи варто їх рекомендувати курцям, навіть в разі офіційного підтвердження їх меншої шкідливості. Третина – не готова підтримати таку рекомендацію. Беззастережно «за» виступили лише трохи більше чверті респондентів.

Неоднозначною є позиція громадськості з приводу того, чи варто прирівнювати електронні і класичні сигарети на рівні законодавчого регулювання. Відповідь на це питання теж значною мірою корелює із поінформованістю про електронні сигарети. Третина вважає, що для них мають діяти подібні обмеження (хоча б частково), чверть з цим не згодна. 40% опитаних не можуть визначитись із відповіддю.

Безумовним авторитетом з цього питання для курців є найближче оточення, до нього прислухалися б майже половина опитаних. Доволі авторитетними є медики, їх послухали б понад чверть курців. Замикає трійку лідерів досвід користувачів продуктів зниженого ризику, до них дослухається кожен восьмий. Слабкою буде роль у пропаганді продуктів зниженого ризику спортсменів та НДО. Повністю неефективною в умовах тотальної недовіри до влади виявиться співпраця із посадовцями.
 

Переглянути повний звіт  Скачати повний звіт